укр
About
facebook twitter

Топ-10 українських технологічних проривів 2015 року

Топ-10 українських технологічних проривів 2015 року
Фото: nesta.org.uk

Україна - це не найпросунутіша країна в світі в технологічному плані. Багато чого ще потрібно впровадити в повсякденне життя її громадян, щоб позбутися від виснажливої ​​бюрократії, корупції, повільного і небезпечного сервісу, черг та іншого. Ці речі хотілося б залишити в минулому. І в 2015 році як уряд, так і бізнес, наука однозначно зробили великий крок вперед назустріч майбутньому. У технологічному плані такого зрушення давно вже не відбувалось. Незважаючи на кризу, рік, що минає, став найбільш інноваційним в сучасній історії країни. І кількість нововведень і технологій, які дали коріння в Україні, служить цьому наочним доказом.

Редакція ліга.net склала рейтинг найбільш значущих технологічних проривів 2015 року.

Швидкісний і мобільний 3G

На першому місці, зрозуміло, довгоочікуване 3G. Більше десяти років держава під впливом різних політичних і олігархічних інтересів не могла провести аукціон на ліцензії третього покоління зв'язку. Дорога до тендеру 2015 теж була вибоїстою. Але, тим не менше, історична подія сталася. І троє найбільших мобільних оператора отримали в лютому ліцензії. До кінця року вони покриють 3G-мережами різної якості всі обласні центри і великі міста.

Здавалося б, 3G це лише незначний зсув у світі інтернету. Адже міста і так вже добре покриті провідними мережами і усіяні точками Wi-Fi. Але швидкий мобільний інтернет - це все-таки не тільки більш комфортний перегляд акаунтів в соцмережах і перевірка пошти. 3G - це невід'ємна частина деяких важливих сервісів, таких як мобільна комерція, наприклад. Чим краще працює мережа, тим більше товарів і послуг купують громадяни безпосередньо з екранів своїх мобільних гаджетів в дорозі, під час прогулянок тощо.

На перший погляд такі покупки здаються досить безглуздим нововведенням. До тих пір поки користувачі не увійдуть у смак. У США, наприклад, на мобільну комерцію, згідно з даними дослідження Internet Retailer, в 2015 році вже припадає близько 30% інтернет продажів ($104,5 млрд). І цей сегмент до того ж зростає в 2,5 рази швидше, ніж онлайн-торгівля в цілому. В Україні 3G теж зіграє важливу роль у сфері торгівлі послугами і товарами. З приходом третього покоління зв'язку все більше інтернет-майданчиків запускають паралельні мобільні версії сайтів, окремі додатки, адаптують під новий формат екранів послуги (мобільне ТБ та онлайн ігри).

Електронний уряд або e-government

Це збірне поняття. До нього можна віднести всі онлайн-послуги, які держава може надавати громадянам і бізнесу. Все - від відкриття підприємства, до голосування і реєстрації шлюбу. В Україні є спеціальне держагентство з питань електронного уряду. А ось чіткого уніфікованого плану переведення держпослуг в інтернет поки немає. Але це не завадило окремим відомствам, волонтерам і бізнесменам запустити цього року масу нових онлайн-сервісів.

Найбільше уваги приділялося найбільш корумпованому напрямку - держзакупівелям. Силами волонтерів та за підтримки Мінекономіки запрацювала система електронних закупівель Prozorro. Згідно зі звітом профільного міністерства про досягнення в цьому році, система вже заощадила державі 500 млн грн при проведенні тендерів. Плани на 2016 рік значно амбітніші - всі держзакупівлі повинні проходити в електронному вигляді, що повинно принести близько 50 млрд грн економії. Місцеві адміністрації теж намагаються "пограти" з інтернетом. У Києві, наприклад, восени цього року був запущений проект Kyiv Smart City. Перші нововведення, які він передбачає - це відкритий міський бюджет та електронні закупівлі. Система пропрацювала всього кілька місяців, а представники мерії стверджують, що вже домоглися економії коштів міського бюджету в 23 млн грн. У наступному році керівництво столичного Smart City обіцяє впровадити ще кілька сюрпризів. Очевидно, що найбільше увага громадськості буде прикута до запуску різних складових системи "розумного" міського транспорту. Камери на кожному перехресті і GPS-трекери в кожному автобусі, тролейбусі, трамваї, аналітична система відео-спостереження в метро. Цього варто очікувати Києву в 2016 році.

Незважаючи на всі зазначені активності, реально працюючих інтернет-послуг держава цього року запустила досить мало. Більше досяг успіху в цьому бізнес. Наприклад, IT-директор ПриватБанку Дмитро Дубілет мало не щотижня оголошує про додавання нових сервісів з розряду e-governmet на приватний портал igov.org.ua. Зараз на ньому доступно вже близько 200 різних онлайн-послуг.

Відкриті дані

Минаючий 2015 також запам'ятається початком відкриття всіляких державних реєстрів в інтернеті: землі, нерухомості, транспорту. Вони поки ще працюють кострубато - в пілотному режимі. І зорієнтуватися в них досить важко. Але все це тільки початок. Насправді в цьому році Кабмін, крім доведення до розуму 3G-тендерів, зробив ще одну дуже важливу штуку, яку мало хто помітив. Своєю постановою він зобов'язав всі державні підприємства публікувати у себе на сайтах, в онлайн-реєстрах, а також на спеціальному порталі еdata.gov.ua основні статистичні дані про діяльність в окремих сферах економіки, соціального розвитку України. І не просто публікувати їх як є, а подавати в машиночитаємому вигляді. Ясна річ, що ще найближчий рік-два доведеться спостерігати якийсь хаос у відкритих даних. Реєстри будуть напівпорожніми, дані - неповними і в деяких випадках некоректними і так далі.

Але дуже важливий момент тут полягає в тому, що цьому процесу було дано старт. У міру комп'ютеризації бізнесу та суспільства, дуже важливо встигнути поставити країну "на нові рейки" - навчити всіх причетних до нового способу обробки інформації. Якщо зовсім спростити, то можна пояснити це таким чином: в доінтернетну еру держава обробляла всю інформацію про життя своїх громадян централізовано. Спочатку кожне міністерство, агентство, адміністрація збирали дані у підлеглих, подавали їх "нагору". Уряд приймав рішення, публікував базову статистику для всіх небайдужих і знову спускав вказівки "вниз". Зрозуміло, така система працює не швидко. Відповідно і держполітика менш гнучка, важко реагує на зміни.

Впорядковані і відкриті дані дають можливість працювати "по-новому": обмінюватися інформацією і приймати рішення на більш низьких рівнях. Наприклад, на рівні районної адміністрації. Місцеві підприємці та представники влади починають краще між собою спілкуватися. І всі процеси прискорюються, не тільки завдяки обміну даними, але і за рахунок використання їх в машинному вигляді автоматизованими системи. Людині не обов'язково будуть вникати в кожну проблему, за якою в країні вже є експертиза, напрацьована на аналогічних прикладах. Рішення про те, скільки автомобілів повинен випустити завод, щоб задовольнити попит в регіоні, і наскільки потрібно більше бензину призвести або імпортувати з урахуванням зростання автопарку, вже не буде прийматися начальниками "вручну на калькуляторі". Відкриті дані з часом допоможуть зробити економіку дуже добре прогнозованою. Це по ідеї повинно позбавити в майбутньому від різких стрибків на товарних і валютних ринках.

Безпілотні технології

Війна на сході принесла багато поганого. Але, як відомо, саме в воєнний час починає розвиватися і модернізуватися озброєння. Незважаючи на весь скепсис в цьому питанні з боку суспільства, Україна не стала винятком із правил. Ще з 2014 року з'явилася потреба в більш сучасних методах розвідки в зоні АТО. А необхідної техніки практично не було. Для того щоб зробити знімки місцевості без ризику для життя військових і абсолютно непомітно, в багатьох арміях розвинених країн використовуються так звані дрони - або безпілотні літальні апарати. Коштує така техніка дуже дорого, тому закупити її за кордоном в потрібних кількостях у наших ЗСУ можливостей не було. На допомогу прийшли українські винахідники. У гаражних умовах вони розробили, зібрали перші прототипи мініатюрних керованих літальних апаратів і написали спеціальні програми для їх наземного управління. На осінніх виставках робототехніки в Києві можна було побачити вже цілі експозиції українських дронів. Як розповів нещодавно в інтерв'ю Liga.net Керуючий партнер GrowthUP Денис Довгополий, Україна цього року увійшла до ТОП-3 країн світу по розробках безпілотників. Попереду лише США та Ізраїль. Більше двадцяти груп ентузіастів вже працюють як волонтери.

Безпілотники в перспективі можна буде використовувати у великій кількості і в мирних цілях. Такі інтернет-гіганти як Amazon роблять на них ставку в сфері електронної комерції. Мініатюрні безпілотні вертольоти - це "остання миля" в доставці товарів з магазину. Вони будуть розвозити невеликі інтернет-замовлення з найближчих складів по домівках, що прискорить і спростить торгівлю в інтернеті. Якщо Україні вдасться, завдяки військовим розробкам, зайняти на ринку пристроїв доставки товарів видиму частку, то це автоматично прискорить зростання її економіки. Адже важливі патенти на розробку, а, можливо, і самі заводи по збірці дронів в перспективі можуть розташуватися в Україні.

Золоте дно

Не можна залишити без уваги і ще одну значущу подію у сфері технологічного апгрейду. Воно стосується тільки одного, але дуже значного підприємства - Укртелекому (до 2011 року значилося в держвласності). Його новий власник група компаній СКМ восени цього року затіяв глобальну модернізацію старої телефонної мережі, яка споруджувалася ще за часів Радянського союзу. "Перебудова" почалася з Одеси. В окремому районі міста (в Аркадії) компанія розпочала пілотний проект. Якщо коротко, то полягає він в наступному: всі телеком-послуги (включаючи голосовий зв'язок) починають працювати в цифровому вигляді через оптоволоконну швидкісну мережу. Старого мідного кабелю через рік-два практично не залишиться, як і самих громіздких АТС, що займають цілу будівлю в кожному райцентрі або районі міста. Їх замінить портативне обладнання. А всі АТС підуть на металобрухт. І не тільки. У комутаційному обладнанні раніше використовували велику кількість дорогоцінних металів - золота, срібла, паладію, платини. Тепер СКМ починає його "добувати" з надр АТС, а виручені гроші пускати на подальшу модернізацію Укртелекому.

"Непробивна" база

Вже багато хто знає, що таке Bitcoin. Але далеко не багато хто в курсі, що таке Blockchain. Це комп'ютерна технологія, що дозволяє створювати децентралізовані бази даних, а також обробляти постійно зростаючий список її записів. Відрізняється ця технологія тим, що здатна захищати дані від підміни і перегляду людьми, що мають фізичний доступ до сховищ даних. Зараз вона найбільше застосовується в криптовалютах, таких як Bitcoin. Поки такий різновид грошей не дуже зручний. Адже він потребує величезних кількість обчислювальних потужностей, щоб зберігати всю історію транзакцій. Людині поки, скоріше, потрібно бути фанатиком, щоб зручно і постійно працювати з такою валютою.

Але у самої базової технології Blockchain набагато ширша перспектива. У неї зараз інвестують не тільки приватні компанії, але й уряди. Зокрема, Великобританія планує витратити £10 млн на вивчення технології децентралізованої бази даних.

Навіщо? Ідея все та ж, що і з інтернет-тендерами. Blockchain в майбутньому - це, можливо, відмінний спосіб для боротьби з корупцією та шахрайством. Задум такий: якщо ніхто не може змінити децентралізовані дані в сховищі файлів, значить, будь-яка інформація буде знаходитися в цифровому вигляді в безпеці. І навіть хакерам буде не по зубах. Висока стійкість системи до атак ззовні дозволяє використовувати її в e-government: при онлайн-голосуванні, держзакупівлях, у відкритому електронному бюджеті і ще багато в чому.

Причому тут Україна? Виявляється, у нашій країні є найбільша Bitcoin-спільнота у Східній Європі. Близько 25% світових Blockchain-проектів мають українське коріння. Тому наша країна стала ідеальним середовищем для вивчення технології Blockchain. І в ній вже почали з'являтися перші в світі центри досліджень і розробок. Перший відкрила кілька місяців тому в Києві компанія Innovecs. Очевидно, це тільки початок.

Найманий шпигун

Є в Україні технологічні проекти, про які відомо поки тільки дуже небагато. Наприклад, тільки завдяки фестивалю інноваційних проектів Київського політеху (НТУУ) Sikorsky Challenge 2015 вдалося дізнатися про компанію ІТ Лабораторія. Це поки тільки невеликий стартап, але з дуже серйозними намірами. Його засновники починали з того, що робили проекти з безпеки "під ключ" для українських банків. Постійна практика допомогла створити унікальні напрацювання з кібербезпеки. Компанія вже запатентувала декілька технологій, які дозволяють непомітно підключитися до корпоративної IT-системі великого підприємства і точно вказати його керівнику на слабкі місця. Тобто куди витікають його гроші. Більше того, окремі патенти допомагають завдяки моніторингу ефіру зрозуміти, з яких пристроїв і яких напрямків в околицях підприємства може виходити потенційна загроза. Восени ІТ Лабораторія попередньо домовилася про залучення 100 млн грн приватних інвестицій, які будуть необхідні для налагодження місцевого виробництва пристроїв з IT-безпеки. Незабаром вони повинні бути доступні вже не тільки великим бізнесменам, а й будь-якому українцеві, який піклується про збереження своїх даних.

Термінова евакуація

Про цю технологію хоч раз задумалась кожна людина, що боїться літати. Але ніхто поки не придумав, як знайти рішення. Київський авіаційний інженер Володимир Татаренко спробував це зробити і, як результат, розробив капсулу, яка рятує всіх пасажирів при катастрофі літака. Її прототип з кріслами для пасажирів і екіпажу може вискакувати з фюзеляжу літака через задній люк за 2-3 секунди. Але поки є велике АЛЕ в застосуванні технології. Адже тільки деякі літаки обладнані заднім люком. Тобто для Boeing або Airbus вона поки що не підходить. Зате якщо б, наприклад, українське ОКБ ім. Антонова залучило необхідні інвестиції, то могло б здивувати світ новими безпечними літаками.

Стеження за серцем

Ще одна українська технологія, що претендує на звання проривна - це проект команди з Київського політехнічного інституту. Вона збирається запустити мобільний додаток з аналізу роботи серця Cardio4U. Це стартап на стику математики, медицини та інтернету речей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська медицина – на порозі прориву в клітинних технологіях

Серце робить близько 100 000 ударів на добу. Це великий обсяг даних. І жоден лікар не зможе цю інформацію проаналізувати. Українська інновація полягає в тому, щоб зняти навантаження з лікаря і перекласти її на машину. За допомогою датчиків, вбудованих в розумний одяг, спеціальна хмарна система буде зчитувати щоденну кардіограму, аналізувати її і видавати рекомендації. Якщо тести пройдуть успішно, то в середині 2016 такий додаток вже буде доступний для скачування.

Нова енергія

І, нарешті, найфантастичніша українська технологія, про яку стало відомо буквально в кінці року під час конференції TechToday Hub - це управління фотонами. Астрофізик Валерій Остапенко багато років займався вивченням спалахів на сонці, а також енергії, яку вони випромінюють. І йому вдалося створити технологію розкладання молекул органіки на елементарні складові з використанням енергії фотонів. Можна сказати, що ця технологія успадковує фотосинтез. Перспективи у такої технології величезні: від екологічно чистого розкладання відходів, до створення нового невичерпного джерела енергії, який можна буде використовувати як на Землі, так і в космосі. Наприклад, в перших поселеннях на Марсі.







Loading...