Modern Ukraine

Be the story, be the change

Інтелектуальний лайфстайл онлайн-журнал

facebook twitter

Подорож на Євро 2016: враження вболівальника, якого розчарувала не тільки гра. ФОТО

Ще в 2012 році, під час нашого домашнього Євро, я ходив Хрещатиком, дивився на безтурботних англійців і шведів. Вони веселились, пили наше, дешеве за їхніми мірками пиво, горланили свої пісні. Вони святкували. Тоді мені дуже захотілось відвідати наступний чемпіонати Європи у Франції.

Коли наша збірна виборола право виступати на цьому форумі я згадав цю обіцянку, дану самому собі. Ніби знаючи про це, УЄФА прислало мені пропозицю придбати квитки. Тож зареєструвався системі і почав чекати результатів розіграшу, майже не сподіваючись на успіх. Аж раптом з того ж сайту УЄФА прийшло повідомлення "Вітаємо Вас! Ваша заявка виявилась успішною. Ви отримаєте 2 квитка." Невдовзі з моєї картки була знята відповідна сума в євро. Довелось готуватись до подорожі!

Три місяці ми з моїм другом займались отриманням віз, продумувли деталі маршруту, бронювали помешкання.

Очікування перемоги

Збираючись в таку далеку подорож, я прагнув перш за все відчути атмосферу цього футбольного свята. Оцінити організацію чемпіонату. Порівняти її з нашою. Порівняти стадіон в Ліоні з київським. Хотів відвідати виїздний матч збірної, адже до цього був лише на матчах в Києві. Звісно, хотілось побачити перемогу своєї збірної.

Ми не тільки погано граємо, а й погано вболіваємо?

Що одразу кинулось в очі коли прибув у Ліон - кількість вболівальників Північної Ірландії. Їх було вдвічі чи втричі більше ніж наших. Це і не дивно. Їм їхати ближче і легше.

Ірланські вболівальники більш організовані. Ходять великими групами. Хором співають пісні.

Хоч українці і вважають себе дуже співочою нацією, заспівати щось на підтримку нашою збірної ми не могли. У нас немає фанатських пісень-кричалок. А у суперника їх багато. Вони співали весь час, дорогою до стадіону і під час всього матчу. Ми могли відповісти тільки лише скандуванням "Україна! Україна!"

Попри чисельну перевагу я не помітив жодної агресії чи ворожості збоку вболівальників суперника. Деякі вітались з нами чи навіть пропонували сфотографуватись.

Враження від гри

Описувати гру, думаю, не має сенсу. Всі хто хотів її бачив. Всі експерти її вже проаналізували і зробили висновки. Скажу лише що гра дуже засмутила. Неприємно вразила ще й ставлення гравців нашої збірної до вболівальників. Після матчу лише троє гравців здогадались підійти до трибун і подякувати за підтримку. Можливо іншим було соромно дивитись в очі вболівальникам. Залишав стадіон я з гнітючим відчуттям. Була думка "Невже я проїхав 2500 кілометрів тільки для того щоб побачити оцю ганьбу?" Але це швидко минулось. Попереду ще була дорога через Альпи, через нові міста і обіцяла нові враження.

Спостереження з подорожї. Ставлення іноземів
Подорож на один матч пролягла через дев'ять країн. Це було досить дороге задоволення. Особливо неприємно вразили платні дороги. Я звісно, знав шо вони є, але не думав шо вони на стільки платні! Подекуди щоб проїхати 100 кілометрів доводилось заплатити 10 євро.

Вразили французькі села. На відміну від України, село у Франції не асоціюється з безробіттям і бідністю. Це місце де люди можуть жити в приватних будинках, насолоджуючись тишею і спокоєм. Вони не займаються там натуральним господарством. Зазвичай у французьких селян є робота в місті, тож вони досить забезпечені. А вирощуванням овочів чи тваринництвом займаються фермери. У французькому селі чисто і охайно як і в центрі міста. Асфальтовані дороги з тротуарами, світлофори на перехрестях, місця для паркування, доглянуті газони.

Селище Cruseilles
 
Про фото: Cruseilles (Крюзей), населення - близько 4 000 осіб

Люди яких я зустрічав, були цілком привітними і готовими допомогти. Дехто вітав іноземних вболівальників. Якщо бачили що я не говорю їхньою мовою, намагались перейти на англійську. Проте, слід зазначити що англійською в країнах ЄС володіють далеко не всі.

Транспорт, у нас теж є переваги

Так сталось що ліонський готель був у передмісті. Щоб дістатись до стадіона треба було спочатку доїхати до міста. Здавалося б, що тут складного? В Україні їздять безліч автобусів і маршруток, якими можна швидко і недорого доїхати будь куди. Але у Франції це мабуть непотрібно. Там треба розраховувати на власний автомобіль або викликати таксі, яке там коштує дуже дорого.

Тижнева подорож дала безліч вражень. Всіх не розповіси. Повернувшись додому і зібравши всі свої думки, я можу сказати: якби мені перед поїздкою сказали яким буде результат матчу, я б все одно поїхав. Адже я відчув атмосферу гри, я відвідав це футбольне свято.

Прогулюючись вулицями Ліона я подумав: "От би через чотири роки відвідати наступний Чемпіонат Європи!" Справа за нашою збірною!







Loading...