укр
About
facebook twitter

ТОП-60 найцікавіших куточків України від блогера, який багато подорожував країною останні 10 років

Український мандрівник, політик і блогер Андрій Бондаренко, який останні 10 років багато подорожував Україною, склав власний рейтинг з 60 куточків, які варто відвідати туристам.

«Вибрати з більш ніж півтисячі українських міст і містечок 60 виявилося не так і просто. Багато не потрапило. Якщо хто не згоден з рейтингом, не обурюйтесь: це мій суб'єктивний погляд» - підкреслив Бондаренко. 

Почнемо з кінця рейтингу і закінчимо найкращими.

60. Біла Криниця (Буковина): центр старообрядництва. Справжня Мекка для паломників-християн, любителів старовини та звичайних туристів, що розташоване у самого кордону з Румунією. Назву село отримало завдяки тому, що вода в колодязях тут майже білого кольору: с вапном і солодкувата на смак. Від кінця ХVІІІ століття і до наших днів Біла Криниця є центром Руської Старообрядницької церкви і святою землею для всіх старовірів.

59. Тульчин (Вінниччина): найбільший палацовий комплекс в Україні і костел домініканців. Завдяки найбільшому в Україні палацовому комплексу Тульчин може вважатися одним з найцікавіших міст Вінниччини.

У 1648 тут був укріплений замок, з кам'яними вежами по кутах. Після нетривалого занепаду і розрухи, викликаних трагічними подіями під час штурму потужної Тульчинської фортеці з численним гарнізоном повсталими козацькими загонами полковника Максима Кривоноса, Хмельницького в 1648 році під час народно-визвольної війни українського народу проти польського поневолення, Тульчин в кінці XVIII століття розквітає і стає широко знаним центром промисловості і ремесел, високої європейської культури, завдячуючи графу Станіславу Щенсному Потоцькому, власнику великих земельних володінь в Україні. Станіслав Щенсний Потоцький робить Тульчин своєю резиденцією, споруджуючи в 1782 році палацо- парковий ансамбль під назвою "Хороше", який успішно сперечався з найкращими королівськими аналогами Європи. Цей унікальний і величний витвір мистецтва та архітектури, який називають "подільським Версалем", проектували французький художник, будівельник і механік Лакруа, дизайнер голландець Меркс, автор парку англієць Міллер.

58. Скалат (Тернопілля): замок Віхровського, костел, старовинна забудова. Один за найкраще збережених замків Тернопілля знаходиться у Скалаті - місті районного підпорядкування на річці Гнила у Підволочиському районі Тернопільської області. Добиратися сюди дуже просто і зручно: з центрального автовокзалу кожні півгодини через Скалат ходять маршрутки Гусятинсько-Сатанівсько-Кам'янецького напрямку. Та і їхати недовго. Від Тернополя до Скалата всього близько 30 км.

Вважається, що замок в Скалаті побудував близько 1630 року галицький мечник і ротмістр Кшиштоф Віхровський. Проте, останні археологічні розкопки дозволяють припускати, що фортеця є старшою щонайменш на століття. Регулярний, квадратний в плані замок звели з пісковику на заплаві річки Гнилої між її двома притоками. З усіх боків він був оточений ровами глибиною 2 метри, які під час небезпеки заповнювалися водою з річки. Оборонні мури замку сягали 6 метрів заввишки і 2 метри завтовшки. Крім того, твердиня мала і природній захист - болотисту місцевість навколо.

57. Дрогобич: ратуша, давньоруська оборонна вежа, 2 неповторні галицькі дерев'яні церкви, найбільша в Україні синагога, костели, солеварня, багато старовинних вілл.

56. Шаргород: найстаріша в Україні синагога, костел Флоріана Шарого, Успенський монастир, залишки замку, старовинна єврейська забудова.

55. Бучач (Тернопілля): найгарніша в Україні ратуша, руїни замку, василіянський монастир, костел в фігурами Пінзеля, старовинні церкви і австрійська забудова.

54. Білгород-Дністровський (Одещина): Аккерманська фортеця - найбільша в Україні.

53. Болехів (Прикарпаття): Найцікавіше місто історичної Бойківщини, що знаходиться на Прикарпатті між Стриєм і Долиною. Більшість пам'яток міста - охайні і відреставровані, завдяки чому Болехів яскраво контрастує з Долиною і Калушем. А цікавинок в місті багато: ратуша, синагога, костел, солеварня, ряд чудових вілл, міські кам'яниці, польський цвинтар. Все дуже зручно і компактно розташовано.

52. Печера (Вінниччина): костел-усипальниця роботи архітектора Городецького, дерев'яна церква, млин Потоцького.

Неймовірно гарне місце на березі Південного Бугу, що лежить в 19 кілометрах на південних захід від Немирова. Не дарма під час турецького володіння краєм молдавський воєвода обрав для своєї резиденції на Правобережній Україні саме Печеру, як найпривабливіше місце на Східному Поділлі. З тих далеких часів до мальовничої природи Печери додалися ще й багато пам'яток архітектури - культових, житлових, промислових.

51. Мошни (Черкащина): Спасо-Преображенська церквою неземної краси і шедевром Городецького - дерев'яна земська лікарня. Крім того, в колишньому містечку є доволі великий костел та декілька цікавих будівель минулих століть.

50. Монастирок (Тернопілля). маленьке село в Борщівському районі (0,6 тис. мешканців) на березі Серету в 6 кілометрах від Більче-Золотого. За радянських часів воно носило назву Міжгір’я. Сюди немає нормальної дороги. Немає, напевне, і автобусного сполучення. Але попасти сюди хоча б раз в житті обов’язково треба. Це – одне з наймальовничіших місць Тернопілля наряду з Червоногрудом і збручанським каньйоном. Монастирок приваблює не лише печерним храмом, а й неймовірно красивими видами на долину Серету.

49. Біла Церква (Київщина). Місто - одне з найстаріших в Україні, його у 1032 році під назвою Юр'їв заснував київський князь Ярослав Мудрий. В місті збереглося багато старовинних архітектурних пам'яток: костел, декілька старовинних церков, зимовий палац Браницьких, торгові ряди, 3 синагоги, багато дореволюційної забудови. Але найцікавіші пам'ятки все ж такі природні: неповторний дендропарк "Олександрія" та високі скелясті береги річки Рось.

48. Стара Прилука (Вінниччина). Палац в Старій Прилуці (Липовецький район Вінницької області) - найпривабливіша панська резиденція на Вінниччині. Його часто називають копією Маріїнського палацу у Києві і приписують його авторство знаменитому італійцю Бартоломео Растреллі. Останній, насправді, ніколи не бував на Вінниччині, а цей шикарний необароковий палац спроектував польський архітектор Кароль Маєвський. Найцікавіше в палаці - це навіть не його зовнішній вигляд, а мавританські інтер'єри всередині. Добиратися в Стару Прилуку доволі просто: з Вінниці сюди курсує 5 пар автобусних рейсів на день. Зручно одночасно відвідати і Нову Прилуку, де також зберігся панський маєток і симпатична модернова лікарня.

47. Бердичів (Житомирщина). Місто єврейських анекдотів і надзвичайної краси фортеці-монастиря кармелітів на березі річки Гнилоп’ять. Фортеця-монастир кармелітів босих – головна і найвідоміша пам’ятка Бердичева. Завдяки величній бароковій архітектурі у поєднанні з оборонними спорудами та мальовничим місцем розташування на пагорбі над розливом річки Гнилоп’ять комплекс не поступається за величчю найвідомішим католицьких кляшторам на території колишньої Жечі Посполитої. Це і до сьогодні одне з найголовніших місць паломництва у католицькому світі – тут знаходиться шанована серед католиків ікона Бердичівської Божої Матері.

46. Сатанів (Хмельниччина): замок, костел, оборонна синагога, міська брама.

На крутому лівому березі Збруча біля підніжжя Товтрової гряди лежить містечко Сатанів - відомий український кліматичний і бальнеологічний курорт. Сюди від Дністра тягнеться Траянів вал, насипаний за часів завоювання Дакії римським імператором Траяном на початку ІІ століття нашої ери. З цим періодом і пов'язана одна з можливих версій походження назви міста. За легендою, коли у 105 році від Р. Х. римський легіон Тонілія йшов на північ від Дністра, зупинившись на високому березі Збруча Тонілій запитав воїнів: "Sat an non?" ("Зупинимося чи ні?"). Ті твердо відповіли "Sat!". Звідси і назва. Звичайно, ця версія виглядає просто красивою казкою, а назва могла мати і "диявольський" підтекст: з часів введення християнства на Русі ці землі довго залишалися пристановищем для язичників.

45. Соколівка (Вінниччина). Без перебільшення "забуте" село на теренах Крижопільського району Вінниччини. Автівка з низьким кліренсом не залишає жодних шансів сюди потрапити. Жахлива побита бруківка, що веде сюди з Верхівки, можна сміливо називати найскладнішою дорогою на Східному Поділлі. Може саме завдяки важкодоступності Соколівка і зберегла свою патріархальність. Попри складності доїзду, приїхати сюди варто. Соколівка зберігає в собі багато таємниць, що дійшли з минулих століть, коли село належало впливовій родини Бжозовських - власників декількох маєтків на Брацлавщині і в Одесі.

На сьогодні в Соколівці майже повністю зберігся комплекс резиденції Бжозовських, огороджений потужним муром з декількома брамами та декоративними башточками. До комплексу садиби також входять два скромних садибних будинки (палаци) та господарські приміщення: офіціна, комора, льодовня, будинок управляючого. Маєток оточує парк з розкішною альтанкою.

44. Кудринці (Тернопілля): замок Гербуртів.

У 1518 р. польський король Сигізмунд на прохання власника Миколая Гербурта та його дружини Єлизавети надав Кудринцям право на два щорічних ярмарки та щотижневі торги. Місце було доволі небезпечним: неподалік проходив Волоський шлях і кордон з Молдавією. Татарські і волоські набіги були систематичними. Тому на початку XVI століття власник Кудринців польський політичний діяч Ян Щенсний Гербурт (1567 – 1616) вирішив побудувати замок для захисту поселення. У 1615 році на стрімкій горі Стрілка на північний схід від сучасного села постав чотирьохкутний у плані замок. Місце було вибрано вдале: з одного боку – Збруч, з іншого – яр з потічком. Твердиня мала природний захист з трьох сторін, а єдиний підхід до нього був з північного боку.

43. Лебедин (Сумщина): ратуша (міська управа), торгові ряди, церкви, палаци, старовинна забудова.

Лебедин перевернув моє уявлення про Слобожанщину і, взагалі, про Східну Україну. Виявляється, що не лише на Галичині і Поділлі можна побачити ратуші, палаци, дерев'яні церкви та старовинну забудову. Все це є і в Лебедині.

42. Довге (Закарпаття): замок (оборонний двір) Довгаїв-Телеки.

Перша згадка про Довге відноситься до 1383 року. В період з 1383 до 1404 років воно згадується в письмових джерелах, як Госсумезо (Hozyowmezew) від угорського Hosszúmező, що перекладається, як "довге поле". Очевидно, існуюча назва поселення пішла від його власників Долгаїв, які у 1417 році звели у Довгому перший дерев’яно-земляний замок. У 1460 році угорський король Матяш Гуняді Корвін дозволив Долгаям вимурувати в Довгому кам’яний замок. Залишки його старих стін і досі збереглися у підвальних приміщеннях замкового палацу.

41. Рогатин (Прикарпаття). Для туриста Рогатин – райське містечко: дві дерев’яних церкви (одна з них – просто еталон галицького дерев’яного храму), стара оборонна церква, готично-ренесансно-барочний костел, синагога, сецесійна забудова центру. А ось ратуша і замок не збереглися… А ще Рогатин – це батьківщина Роксолани!

40. Сидорів (Тернопілля): замок-корабель і велетенський костел.

В селі Сидорів Гусятинського району, документально відомого з з XIV століття, на витягнутому плато на пагорбі, який з трьох сторін омиває річка Суходіл, височіють руїни замку-кораблю, збудованого з місцевого ламаного вапняку. Точний час його побудови невідомий, але традиційно прийнято вважати, що твердиню збудовано у 1640-х роках польським коронним гетьманом, воєводою чернігівським і володарем сусіднього Гусятина та його околиць Марцином Калиновським.

На протилежному від замку пагорбі стоїть унікальний костел, збудований протягом 1730 – 1741 років Марцином Калиновським та його сином Людовіком, старостою вінницьким. Храм збудовано однонавовим у стилі пізнього бароко. Цікавий костел тим, що має форму родинного гербу Калиновських «калинова»: натягнутий лук зі стрілою (пресвітерій) та дві зірки (вежі-дзвіниці).

39. Кривче (Тернопілля): замок Контських, костел і печера Кришталева.

Вперше Кривче згадується у 1565 році в переліку поселень Подільського воєводства, як власність землевласника Закревського. Але вже у 1569 році селом володів пан Хоцимірський. У 1627 році польський король Сигізмунд Ваза дозволив містечку проводити торги і ярмарки. У 1639 році магнати Миколай-Станіслав та Войцех Контські на високому лівому березі Циганки між двома її притоками розпочали зведення регулярного замку. Форпост мав контролювати важливий шлях, що вів до Дністра. Замок вважався одним з найкраще укріплених на Західному Поділлі. Та це не врятувало його від кількох нападів татар, козаків і турків.

Головною цікавинкою Кривче, заради якої сюди їдуть з усієї країни, безумовно, є печера Кришталева. Вважається, що печеру відкрив монах єзуїтського ордену Габріель Жанжинський (1664 - 1737). У виданій ним у 1721 році книзі "Натуральна історія королівська Польського" вперше згадується печера. Дослідження печери продовжувалися протягом ХІХ і на початку ХХ століть. Але детальне її вивчення проведено спелеологами лише у 1961 - 1971 роках. Тоді ж було здійснено і картування печери.

38. Кременець (Тернопілля): руїни замку, єзуїтський колегіум, багато церков, костелів і старої забудови.

Старовинне містечко на волинському Тернопіллі, відоме з 1064 року. Кременець зачаровує відразу. Крім багато чисельних архітектурних пам’яток, більшість з яких видно з центральної вулиці містечка, шарму Кременцю надає його розташування у звивистій долині посеред Кременецьких гір.

Ремарка від M-Ukraine.com – в Кременці обов’язково потрібно побачити старовинне козацьке кладовище, де за легендою поховані хлопці Кривоноса.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Таємничі місця козацької слави, які має відвідати кожен українець

37. Вінниця. Один з моїх найулюбленіших обласних центрів. Звичайно, за кількістю і якістю пам'яток його неможливо порівняти з Чернівцями, Львовом та Луцьком, проте охайність міста і вдала спроба його очільників і мешканців зробити з міста "цукерку" виправдала себе. Вінниця - місто, в яке постійно хочеться повертатися. Вона - чи не єдине місто, яке хочеться любити не за красу архітектури, а за його прагнення стати найкращим.

36. Острог (Рівненщина). Стародавнє місто, яке ще з часів Київської Русі було головним форпостом Волині, важливим центром православ'я в Україні, вогнищем освіти і культури східної Європи. В історію міста заглиблюватися не будемо, про це багато написано. А зупинимося на старовинних пам'ятках Острога, яким тут залишилося досить багато, більше ніж в усіх інших містах Волині. Це, передусім, замок Острозьких з двома потужними вежами, Богоявленська замкова церква в стилі православної готики, система міських укріплень (Луцька і Татарська брами), оборонна синагога, костел, Острозька академія, монастир капуцинів.

 

35. Нижанковичі (Львівщина): ратуша з оленем, палац, костел, оборонна церква, цвинтар, каплички і стара міська забудова. Поруч Нове місто - колишнє містечко з оборонним костелом і шикарною ратушею.

34. Тарноруда (Хмельниччина-Тернопільщина). Одне з найцікавіших поселень на Збручі. Сіл з назвою Тарноруда є два: одне - на хмельницькому березі Збруча з населенням 856 мешканців, а друге, кріхітне, на тернопільському березі, де проживає всього 18 осіб. До поділу Польщі наприкінці XVIII ст. Тарноруда була одним містечком. За переказами, ще у 1355 - 1365 роках два безіменні брати збудували тут перший дерев'яний храм. Пов'язано це з чудотворним образом Христа Спасителя, який побачив на пагорбі при впадінні у Збруч струмка Тарнорудка якійсь Андрій з Ріпни. Той відніс образ до себе до тому, але з ранку він повернувся на свої місце. Так повторювалося декілька разів, поки Андрій не пішов до священика. Той порекомендував збудувати на місці, де знайшли ікону, храм. Величний бароковий тарнорудський костел стоїть, нібито на тому самому пагорбі. найцікавіша споруда Тарноруди - це двоповерховий палац у еклектичному стилі. На жаль, не можу взяти на себе відповідальність про його історію. В різних джерелах він зустрічається, як "маєток Фронтковських", або як "садиба Мордвінових".

33. Суми. Зайвий раз відзначив для себе, що "цікавість" міста для туристів - це, передусім, промоція. Промоції Суми не мають, а місто нічим не гірше за Полтаву, Чернігів, Тернопіль чи Луцьк. А туристів немає... У підтвердження моїх слів можу сказати, що цікаві об'єкти Сум я оглядав 2 дні і все одно не встиг все оглянути. Місто чисте і охайне, пам'ятки - в доброму стані. Готелі і кафешки - дешеві.

32. Лосяч (Тернопілля). Село з мальовничими краєвидами навколо на шляху з Кам’янця до Чорткова. Його часто називають "Подільською Швейцарією". Головна пам’ятка села - костел Св. Антонія Падуанського.

31. Тростянець (Сумщина). Пам'ятки Тростянця настільки цікаві і охайні, що місто запросто може конкурувати з найгарнішими провінційними західноукраїнськими містечками. А ще переваги Тростянця в тому, тут все перебуває просто в ідеальному стані. Візитівка міста - замкоподібний Круглий двір, а також палац Кеніґів. В місті є декілька цікавих церков та старих будівель. А на околиці міста розкинувся мальовничий дендропарк "Нескучне". Добиратися до Тростянця дуже зручно: поїздами, що курсують між Києвом і Харковим через Суми. Також є численні приміські поїзди з Сум і Харкова. Їхати треба до станції Смородине. Від станції до пам'яток міста - 10-15 хвилин пішки.

30. Зіньків (Хмельниччина): замок, костел, палац, дерев'яна церква, неповторні подільські краєвиди.

Колишнє містечко, а сьогодні - звичайне село, Зіньків лежить на крутих мальовничих схилах річки Ушиця у Віньковецькому районі Хмельницької області. Першу писемну згадку про нього зустрічаємо у 1404 році, коли польський король Владислав Ягайло подарував Зіньків разом з його околицями кам'янецькому старості Петру Шафранцю. Останній, до речі, разом із Зіньковим, отримав і Сатанів. У 1431 році поселення (знову ж таки, разом із Сатановим) переходить до нового власника - Петра Одровонжа із Спрови, який протягом 30-х років XV століття на лівому східному схилі долини Ушиці збудував оборонний замок.

 

 

 

 

29. Прилуки (Чернігівщина). З недавніх пір старовинні козацькі містечка Лівобережної України з церквами в стилі козацького бароко та типовими для лівобережжя бароковими кам'яницями стали мені подобатися більше, ніж галицькі містечка з ратушами, замками і костелами. Особливо приваблива в цьому плані Чернігівщина. Прилуки - одне з найбільш давніх руських міст та одне з найпривабливіших міст сьогодення з козацьким минулим. Прилуках декілька церков в стилі козацького (українського, мазепинського) бароко, декілька храмів більш пізнього періоду (класицизм), полкова скарбниця (найстаріша мурована споруда міста), руїни головної синагоги та декілька яскравих прикладів еклектики та модерну. Місто дуже чисте і охайне, гуляти ним - одне задоволення. Пам'ятки і все цікаве розташоване дуже компактно.

28. Скала-над-Збручем (Тернопілля): замок, готичний костел, палац Голуховських, старовинна архітектура.

В містечку залишилося багато архітектурних пам’яток австрійської доби. Тільки от виглядає більшість з них, м’яко кажучи, не презентабельно. Чомусь обожнюю Скалу, але ж розумію, що моє захоплення навряд чи розділять багато читачів.

27. Івано-Франківськ. Станіславів ніколи не був моїм улюбленим містом. Передусім, через велику кількість конструктивізму і недоречних сучасних вкраплень в історичну забудову. Але останнє відвідання на запрошення новообраного міського голови Руслана Марцінківа заставило полюбити його більше. Чи то дійсно за останні декілька років місто стало більш привабливим, чи то я побачив тут багато того, чого не бачив раніше.

26. Качанівка (Чернігівщина): садиба Тарнавських. З декількох десятків колишніх провінційних панських резиденцій на території сучасної України, доглянуті та пристосовані для відвідання можна перерахувати на пальцях однієї руки: Самчики, Шенборн, Березова Рудка, Качанівка... Остання чи не найбільше приваблює своїм природнім розташуванням.

Одну з своїх рези­денцій на хуторі Качанівка поблизу Парафіївки заснував у 1770-х роках президент Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії граф Петро Рум'янцев-Задунайський. За проектом московського архітектора Карла Бланка український зодчий Максим Мосцепанов звів розкішний палац та спланував регулярний парк при ньому. Архітектура палацу цього періоду належить до стилю романтичного напрямку, притаманного спорудам XVIII — поч. XIX століть.

25. Свірж (Львівщина): замок Центерів.

Село Свірж із казковим замком розташований на мальовничій дорозі Бібрка - Перемишляни. Сюди кожні півгодини зі Львова (автостанція на вул. Зеленій) ходять маршрутки "Львів - Бібрка - Перемишляни". Свірзький замок, що розташований на пагорбі з назвою Белз в оточенні ставків і боліт привертає увагу не лише мандрівників. Ще в радянські часи від став відомим об'єктом кінозйомок (тут знімався фінал Д'Артаняна і трьох мушкетерів), а Союз архітекторів у свій час його облюбував для будинку відпочинку.

24. Коломия (Прикарпаття). Якщо коротко: Коломия – місто значно цікавіше й вишуканіше за Івано-Франківськ, трохи стриманіше за Львів, і зовсім відмінне від Чернівців. І, звичайно ж, набагато затишніше за них усіх. Таке собі, звичайне галицьке місто в найкращому сенсі цього слова. Я б, навіть, сказав «Коломия – еталон галицького міста».

23. Ужгород. Не буду стверджувати, що Ужгород – найцікавіший обласний центр України. А от за оригінальністю та затишністю йому нема рівних. Потужний середньовічний замок тут сусідує з затишним музеєм архітектури і побуту просто неба, реформаторські храми – з костелами, греко-католицькими і православними церквами, а місцева Корзо створить вам ілюзію перебування у невеличкому, але європейському містечку. Перед тим, як почати подорож, одна маленька порада: оглядайте Ужгород у другій половині для. Тоді промінці сонця освітлюють фасади пам'яток так, як

22. Самчики (Хмельниччина): палацовий комплекс Чечелів.

Резиденція Чечелів в Самчиках - один з найбільш охайних і доглянутих палацових комплексів на теренах України. Знаходяться Самчики в декількох кілометрах на схід від Старокостянтинова. З головного автовокзалу Хмельницького сюди їдуть прямі автобуси. А зі Старокостянтинова до Самчиків взагалі бусики бігають чи не кожні півгодини. Палац є одним з найкраще збережених в Україні, що дало змогу облаштувати музей-садибу, яка отримала статус заповідника.

21. Берегово (Закарпаття). Закарпаття - регіон, який найбільше відрізняється від інших історичних регіонів України. Тут - самісінький закордон, який проявляється в багатьох позитивних моментах: тут краще дороги, охайніше хатинки, чистіше на вулицях. Є і інші атрибути закордону: надписи іноземною мовою, прапори іншої держави. Отже, якщо не маєте шенгену і багато грошей, а хочете побачити Європу - сміливо їдьте в Закарпаття. "Найзакордонніше" місто Закарпаття - це, безумовно, Берегово (або Берегсас, як кажуть місцеві мешканці).

20. Корсунь (Черкащина). Резиденція в Корсуні – справді один з найбільш вражаючих палацово-паркових комплексів в Україні. Таких охайних куточків, щоб і архітектура була збережена, і парк був доглянутий, у нас в країні одиниці. Кримські палаци, маєток Шенборнів поблизу Мукачева і палацовий комплекс Понятовських-Лопухіних – це напевно всі палацово-паркові ансамблі, які дотягують до рівня своєї доглянутості подібним пам’яткам Європи.

Саме місто Корсунь-Шевченківський, на диво, чисте і охайне. Тут майже не збереглося старих будинків і храмів, але разом з тим місто створює залишає враження. Місто-фортецю Корсунь на березі річки Рось у 1032 році заснував князь Ярослав Мудрий для захисту південних кордонів Київської Русі від набігів тюркських кочівників. Вперше у письмових джерелах місто згадується у 1169 році.

19. Замки Золотої Підкови Львівщини: Олесько, Підгірці, Золочів

Олеський замок, напевно, найвідоміший на Львівщині. За інтер'єрами - це, однозначно, замок №1 в Україні, передусім завдяки влаштованій тут Борисом Возницьким філіалу Львівської галереї мистецтв. Крім замку в містечку Олесько є шикарний італійський замковий парк, монастир капуцинів, костел та синагога.

Замок у Підгірцях є найдовершенішим витвором палацової архітектури XVII ст. в Україні, який знаменує еволюцію магнатських резиденцій від суворих оборонних замків до розкішних палаців, відкритих у довкілля. Крім замку Конєцпольських в Підгірцях є італійський і французький парки, шикарний костел Св. Йосифа, бароковий заїзд, Василіянський монастир, городище Плісненськ. Майте на увазі, що якщо ви приїдете сюди з екскурсією, навряд чи ви побачите навіть половини з того всього.

Протягом 1634 - 1636 роки краківський каштелян Якуб Собєський, батько майбутнього короля Яна ІІІ Собєського, зводить в Золочеві мурований замок і перетворює його на неприступну фортецю. Замок будувався невідомим архітектором за голландською системою. Він є чотирьохкутним в плані, оточений глибоким ровом з мостом перед в'їзною брамою. Всередині земляного валу були облаштовані каземати, а у внутрішньому дворі розташувалися житлові споруди.

 

 

18. Хотин (Буковина). Найстаріше місто Чернівецької області, яке нещодавно відсвяткувало своє 1000-ліття. Тут знаходиться найфотогенічніша фортеця України.

17. Чернігів. «Царство давньоруських храмів, козацького бароко і еклектики» - так би я назвав про місто, якщо б розповідь про нього треба було помістити в одному реченні.

16. Мукачево (Закарпаття). Безумовно, головною визначною пам’яткою Мукачева є замок-паланок на околиці міста. Але, якщо ви вже попали сюди, то варто витратити декілька годин на прогулянку самим містом. Тут є на що подивитися, всього цікавого в місті багато. Мукачево – місто № 1 в Закарпатті за красою і цікавістю, і з цим важко сперечатися. Європейська атмосфера, європейська архітектура з німецьким і угорським присмаком, європейська чистота на вулицях – все це дозволяє казати про Мукачево, як про маленьку Європу на околиці батьківщини.

15. Миропілля (Сумщина). Без перебільшення, воно стало для мене відкриттям року. Колишнє велике місто Курської губернії, а сьогодні - невелике село на Сумщині (Краснопільський район) в 1 кілометрів від кордону з Росією містить несподівані пам'ятки, невідомі майже нікому. Передусім, це величезна церква з 5 абсидами - вівтарними частинами (такого ви більше ніде не зустрінете) та найвищою на Сумщині 5-ярусною дзвіницею. Крім цього - це декілька цікавих храмів і унікальна міська цегляна забудова у великій кількості.

14. Седнів (Чернігівщина). Чернігівщина вже давно стала для мене не менш цікавою, ніж Львівщина чи Тернопільщина. Земля, що залишило багато як дерев'яних, так і мурованих пам'яток як епохи Київської Русі, так і Козаччини, уся дихає давньоруською старовиною і патріархальністю. Седнів поряд з Черніговим та Козельцем - це містечко, яке зібрало в собі усе, чим славиться Чернігівщина. Дерев'яна Георгіївська церква, де знімався "Вій" - еталон українського дерев'яного храму. Воскресенська церква - ідеал українського козацького бароко. Кам'яниця Лізогубів - найстраріша кам'яна будівля на Лівобережній Україні. І ще багато всього: палац Лізогубів, парк з альтанкою з видом на долину Снову, дерев'яні хатки з лиштвами вікон...

13. Чинадійове (Закарпаття): мисливський замок Шенборнів та замок Сент-Міклош.

У 1726 році цісар Карл IV подарував Чинадійове (Сент-Міклош) і навколишню місцевість канцлеру Священної Римської Імперії барону Лотару-Францу Шенборну. Наприкінці 80-х років ХІХ століття представник п'ятого покоління графського роду Шенборнів, Ервін-Фрідріх замовив архітектору Ференцу Башинди побудувати в Урочищі Берегвар розкішний мисливський замок. Замок і справді вийшов розкішний і неповторним. Будівництво завершилося у 1890 році, що підтверджують цифри над входом і на флюгерах чотирьох замкових веж.

12. Луцьк. Обласний центр, не схожий на жодний з інших. Він чистий донесхочу, затишний, і, водночас, просторий. Попри радянську забудову нового центру, завдяки невеликому старому місту, і, звичайно, замку, Луцьк дотепер зберігає атмосферу раннього середньовіччя.

11. Заліщики (Тернопілля). Красень Дністер в’ється змійкою між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого лежать Заліщики – колишній польський курорт № 1, а сьогодні – просто райцентр Тернопільської області. Сьогодні сюди їдуть, щоб насолодитися одним з найгарніших видів в Україні – панорамою міста з меандром Дністра з протилежного, буковинського берегу біля села Хрещатик (в якому, власне, і знаходиться оглядовий майданчик):

10. Антоніни (Хмельниччина).

Їдучи в Антоніни я знав, що в містечку збереглися залишки резиденції Сангушків-Потоцьких нехай і без палацу, але з неповторними в'їзними брамами, фахверковим гаражем, возовнею та манежем. Та вже збираючись повертатися до Хмельницького, випадково зайшов на затишну вуличку. Переді мною відкрилося справжнє фахверкове містечко, аналогів якому в Україні немає!

9. Бережани (Тернопілля). Старовинне фотогенічне місто на Тернопільщині з безліччю архітектурних пам'яток: залишки замку, ратуша, костели, церкви, синагога, вілли, багато австрійського модерну та еклектики.

8. Маліївці (Хмельниччина). Це місце сміливо можна назвати наймальовничішим куточком Поділля. Крім палацу Орловських, з яким по красі, довершеності, витонченості, гармонії не може конкурувати жодна подільська резиденція, в Маліївцях зберігся старовинний парк з двома ставками, фонтанами, стилізованою під замкову вежу водонапірною баштою. Але головна атракція Маліївців - 18-метрова скеля з водоспадом і печерним гротом.

7. Жовква (Львівщина). Місто збудоване за концепцією «ідеальних міст» доби Ренесансу. Суть концепції полягала у створенні збалансованої планувальної структури міста — кожному архітектурному об'єктові відводилося певне розміщення відносно інших. Один із сучасних дослідників міста Микола Бевз звернув увагу на відповідність планувальної структури Жовкви теоретичній розробці італійця П'єтро Катанео (1500—1572 роки). Цей архітектурний задум реалізовував архітектор Павло Щасливий.

До видатних історико-архітектурних ансамблів Жовкви відносяться Ринкова площа (сучасна площа Вічева) із замком 1594 року, костелом Святого Лаврентія XVII століття, Василіанським (XVII—XX століття) і Домініканським (XVII—XVIII століття) монастирями та ін. Високу художню цінність мають 2 дерев'яні церкви, збережені на території колишніх передмість та синагога в стилі Ренесанс. А ще - багато різних старожитностей за межами центральної частини міста.

6. Львів. Напевно, зараз багато в кого виникло бажання закидати мене тухлими яйцями. Мовляв, як так, що Львів - не перший? Я вже писав, що мій рейтинг - суб'єктивний і складений за основі вражень від багаторічних подорожей. Більше того, у столиця Галичини я жив 2 роки, і це також наклало слід на моє сприйняття. Львів, безумовно, один з найкращий, а для проведення довзілля - взагалі найкращий. Але серце, душа і очі більш вимогливі :)

5. Одеса. Її будували найкращі європейські архітектори. Тому більш якісного модерну і еклектики, ніж в Одесі, німає ніде в Україні. Одеса - найдосконаліше і найдоросліше місто в Україні. А сприйняння місту надає неповнорний одеський колорит.

4. Червоногород (Тернопілля): Джуринський каньйон, руїни замку Понінських і найбільший врдоспад.

Містичне місто, яке не сплутаєш з жодним іншим… Місце, в яке закохуєшся з першого погляду назавжди… Місце, в яке тягне постійно, незалежно від пори року і настрою… Це – Червоногород (або Червоногруд в польській транскрипції) мертве, але вічне місто, засноване невідомо коли і невідомо ким. Місто з невідомим до кінця минулим і ще більш розмитим майбутнім.

3. Чортків (Тернопілля).

Назва міста іноді насторожує тих, хто вперше її чує. Не менше лякає вона і мешканців Чорткова, які навіть намагалися підняти питання про перейменування його на більш богоугодну назву – Богородичне. А дарма, нічого «диявольського» у назві цього подільського містечка немає: вважається, що вона походить від одного з перших власників Єжи Чартковського, який у 1522 році збудував тут перший дерев’яний замок. Хоча, і це лише здогадки: ще у 1427 році поселення згадується як Чартковіце, що було власністю Прадонтича і належало до Теребовлянського повіту. То ж таємницю назви ще належить розгадати майбутнім поколінням.А головне — «чортову» назву з лихвою компенсує величезна кількість храмів різних конфесій у місті. Тільки тих, що мають вік понад 100 років, в Чорткові — 8. А ще декілька зведених вже в часи незалежності. Та й цього чортківцям виявляється замало: церкви в місті продовжують будувати.

Пам'ятаю той день, коли мені перший раз в житті пощастило прокинутися в цьому незвичайному містечку. Була неділя, і мене розбудили дзвони, які супроводжувалися проповідями, що лунали з гучномовців, встановлених на церквах. Вони так перегукували один одного, що на хвилинку здалося, ніби я знаходжусь десь на Сході: дуже сильно все це нагадувало заклик муедзина на ранкову молитву в Дамаску чи Бейруті. Коли вийшов з готелю, то побачив, що вулиці міста геть пусті: всі мешканці Чорткова знаходилися на Службі Божій. І лише біля церков стояло чимало людей, яких не змогли вмістити храми, і які слухали службу з гучномовців. Вражений незвичайним для мешканця Східної України перебігом подій у невеликому галицькому містечку, я відправився на прогулянку Чортковом – своїм улюбленим містом Тернопілля.

2. Кам'янець-Подільський (Хмельниччина). Всевишній подарував Кам'янцю унікальний скельний каньйон та насичено історію. Завдяки цьому він зберіг цілу купу неповторних пам'яток: Стару і нову фортеці, мережу міських укріплень, найстарішу в Україні ратушу, костел з мінаретом, багато храмів, середньовічних площ вулочок. Краще почати знайомство з Кам'янцем з оглядових майданчиків, яких в місті багато.

1. Чернівці. Це місто поряд з Кам'янцем завжди ділили першість в моєму особистому рейтингу українських міст. Чернівці - не гірше Відня чи Парижа. Навпаки, вони навіть найяскравіші за них. Їх сформував історичний коктейль, в якому протягом століть варилися українці, румуни, австрійці, євреї, поляки, турки. Всі вони внесли свій вклад в архітектуру місто, зробивши його довершеним.







Loading...