Modern Ukraine

Be the story, be the change

Інтелектуальний лайфстайл онлайн-журнал

facebook twitter

Збірна України на Мундіалі-2006: Фартовий Блохін і здійснення обіцянок

Збірна України на Мундіалі-2006: Фартовий Блохін і здійснення обіцянок

Сьогодні ми вирішили згадати виступ збірної України на чемпіонаті світу в Німеччині.

Перед початком відбіркового турніру до чемпіонату світу в Німеччині, обіцянки головного тренера українців Олега Блохіна вивести свою команду у фінальну частину сприймалися скоріше за жарт. «Група смерті» – так фахівці охрестили те товариство, яке разом з нашими хлопцями боролося за право поїхати на поля Німеччини. Туреччина, Данія та Греція. В одній групі з чемпіонами Європи та бронзовими призерами минулого Мундіалю... Але слова Блохін дотримав і збірна України навіть без сита плей-оф, з першого місця, здобула путівку на чемпіонат світу.

Фартовий для збірної тренер не зупиняється на цьому й запевняє всіх уболівальників, що команда зможе вийти із групи, де українцям протистоятимуть збірні Іспанії, Тунісу та саудівської Аравії. Але вже перший матч боляче вдарив по амбіціях тренера й став холодним душем для мільйонів українських уболівальників. Іспанці каменя на камені не залишають від нашого захисту. Дебютний поєдинок завершується розгромною поразкою 0:4. Швидкий пропущений гол і вилучення Ващука – основні причини невдачі – говорять спеціалісти. Блохін же бере всю провину на себе, але разом з тим каже, що не все втрачено.

І, справді, вже в наступному матчі збірна Україна здобуває переконливу перемогу над Саудівською Аравією 4:0 і незабаром мінімально переграє Туніс. Цього цілком достатньо для виходу в 1/8 фіналу. Можна сказати, що із суперником в плей-оф нам пощастило. Збірна Швейцарії зірок із неба ніколи не хапала, а варіант із Францією, яка також грала в групі G, погодьтеся, був би не таким бажаним.

Як би там не було, поєдинок з Швейцарією видався запекликим, і хоч голів у ньому команди й не забили, пристрасті на полі шаленіли неабиякі. Хоча, до честі футболістів обох команд потрібно відзначити, що грали вони в основному в межах правил і без зайвих грубощів. Апогеєм матчу стала серія післяматчевих пенальті. Хоч Шевченко й не забив, його товариш СаШо, справді, був на висоті – не пропустив жодного удару (два сейви та одна поперечка). Отож, збірна у півфіналі, а вулиці українських міст клекочуть немов величезні казани – фани у несамовитій радості прогуляли з криками аж до ранку.

Здавалося, що збірній України по зубах будь-який суперник, але дійсність виявилася куди прозаїчнішою. Поперек дороги хлопцям Блохіна стали майбутні чемпіони – італійці. Марчело Ліппі, тренеру апенінців, амбіцій теж не позичати. Знову швидкий гол, гру зламано, а перебудуватися, як не прикро, не вистачило досвіду. Тож на гол Дзамброти та дубль Тоні, наші хлопці відповіли хіба слізьми розпачу після фінального свистка.

На Україні збірників зустрічали як справжніх героїв. І було чого! Завдяки вдалому виступу, українці ввійшли до вісімки найкращих команд світу – досягання, яке навряд чи скоро вдасться повторити.







Loading...